Поиск по этому блогу

вторник, 5 апреля 2016 г.

Професія " Моряк"

Мій батько моряк . І я вважаю, що це дуже важка професія.  Тому що минають роки, змінюються уряди і режими, але професія моряка завжди і всюди залишається однією з найбільш мужніх і романтичних. Зараз, коли весь світ накрила фінансова криза, і мільйони людей несподівано для себе опинилися не в змозі працювати за фахом, моряки продовжують ходити на своїх нафтоналивних танкерах, щоб перевозити «кров» для промисловості і транспорту. Моряк - це не просто професія, це навіть не покликання, це - спосіб життя. Робота на судні, вахта через вахту, без зупинок, а навколо - тільки море і море. Не кожен витримає таку «романтику»! Але і якою б робота важкою б не була, є і позитивні моменти в роботі моряком, адже моряки бувають в різних країнах і різних містах, таких як Париж і багатьох інших. Тільки щиро любить море людина зможе без залишку віддавати себе до самої останньої краплі поту справі всього свого життя - мореплавання.
Чи легко бути моряком
Зараз, як і кілька століть тому, майбутні моряки часто відправляються в свої найперші походи на парусних кораблях. Важко придумати більш мужнє і ефективне навчання, ніж щоденна робота з підняття вітрил, натягування вант, надраіванію до блиску за все, що може виблискувати і, звичайно ж, палуби. Майбутні морські офіцери повинні для початку сповна сьорбнути простий моряцької юшки упереміж з матроських потім. Тоді згодом вони будуть краще розуміти сіль важкої щоденної служби своїх підлеглих. Втім, на море нікому легко не буває. Робота старших офіцерів, невтомно несуть вахту на капітанському містку, і важка, і в той же час дуже відповідальна. І, тим не менш, той, хто хоч пару раз сходив в рейс, вже ніколи не зможе піти від просоленій романтики морських походів.
Справжній моряк розуміє, що важка щоденна робота на кораблі буде все-таки поступово все далі і далі йти в минуле. Багато процесів автоматизуються, вводиться робототехніка. Звичайно, вона поки не в змозі замінити людину повністю навіть на суші, що вже тут говорити про море! І, тим не менше, тепер навчання моряка - це не тільки навігація, сигнали зв'язку та безпеки, а також бездоганне знання суднових машин і механізмів. Сучасний моряк уже зовсім скоро повинен буде вільно розбиратися в радіоелектронної техніки і автоматичних системах управління. Тому молодій людині, яка бажає пов'язати своє життя з морем, зовсім не завадить знання комп'ютера і основ програмування. Можливо, незабаром навчання моряка складатиметься в основному з вивчення програм управління роботизованими системами. Але це все - в майбутньому. А поки завтрашні морські офіцери все також тягнуть канати на вітрильних кораблях, як і їх предтечі сотні років назад.
Перекладач Google для компаній:Translator ToolkitІнструмент перекладу веб-сайтівПошук на світовому ринку
Про Перекладач GoogleСпільнотаМобільні пристроїПро GoogleКонфіденційність і умовиДовідкаНадіслати відгук

вторник, 22 марта 2016 г.

Моя майбутня професія

З давніх-давен людина задумувалася над своїм призначенням на Землі. Таке питання ставив і наш великий національний поет Т.Г. Шевченко:
Один у другого питаєм, Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм?
Людина шукає шляхи самовираження, самоствердження, насамперед у професії, яку свідомо обирає. Правильний шлях до вибору головної справи життя може окрилити, дати можливість розкрити себе як особистість. А помилка, стихійне, непродумане рішення може привести до моральної трагедії.
Відомий український філософ Г.С. Сковорода стверджував ще у XVIII ст., що обов’язком кожного громадянина є пошук «сродної» праці через самопізнання.
Людина крок за кроком повинна відкрити в собі ті нахили, обдарування, що приносили б потім справжнє моральне задоволення. Але треба неодмінно пам’ятати, що будь-яка праця – не лише знаряддя здобуття слави, а й труднощі, розчарування, які неминучі в кожній творчій роботі.
Тому вибір найважливішого шляху, яким буде крокувати людина протягом майже усього життя, дуже відповідальний.
Є професії досить поширені, про які інакше, як з повагою, не можна й говорити. До них з повною відповідальністю можна віднести професію медичних працівників. Дійсно, іноді трапляється, що життя людини залежить цілком від втручання лікаря, від його дій, вміння поставити правильний діагноз, призначити й своєчасно провести лікування. Дуже часто можна почути: «Вся надія на вас, лікарю…» У цих словах немає перебільшення.
Історія розвитку медицини багата іменами чудових лікарів, які врятували своєю майстерністю й творчим підходом до праці життя десяткам, сотням людей. Залишили після себе добру славу: В. Бехтерєв, А. Богомолець, М. Петров, І. Греков, М. Амосов та багато інших майстрів лікарської справи.
Рушійною силою таланту цих подвижників була відповідальність перед людьми. Відповідальність за свої дії обов’язкова в будь-якій професії, але у діяльності лікаря вона набуває особливого значення, бо має відношення до найважливішого й найдорожчого для людини – його життя. Внаслідок цього професія лікаря є не тільки почесною, але й відповідальною.
Обираючи шлях благородного служіння людям, потрібно бути готовим й до тих труднощів і розчарувань, що час від часу стають на перешкоді титанічної діяльності лікаря. Наприклад, не зміг пережити смерть хворої професор С.П. Коломнін. У 1886 році він покінчив життя самогубством, коли трагедією завершилася операція із застосуванням нового у той час методу анестезії.
Звичайно, це винятковий випадок, але він доводить те, скільки треба сил, щоб не зігнутися під вагою відповідальності за результати своєї роботи.
Професія лікаря – це боротьба. Боротьба зі смертю, стражданнями людей. Боротьба за життя й здоров’я. Щоб прийти до успіху, треба навчитися любити життя у всіх його проявах, навчитися любити людей, в ім’я котрих працюєш.
У тих, хто лікує, постійно повинен бути присутнім дух доброзичливості. Це аксіома. І страшно, коли людина, яка одягла білий халат, за своєю вдачею байдужа.
Чудова українська письменниця Ліна Костенко відзначала: Єдиний, хто не втомлюється – час. А ми живі, нам треба поспішати Зробити щось, лишити по собі.
А лікар, насамперед, залишає в серцях людей почуття вдячності за уважне ставлення, чуйність, доброзичливість.